Три вересневі дати — три Герої Рубіжанської громади
Вересень назавжди залишив у літописі Рубіжанської громади імена Захисників України, які віддали свої життя, боронячи нашу державу. У різні роки вони стали на захист України, виконували бойові завдання на найскладніших напрямках і до останнього залишалися вірними військовій присязі. Сьогодні згадуємо Романа Дерягіна, Євгена Смаля та Олександра Боброва — наших земляків, чиї імена назавжди залишаться у пам’яті громади.
9 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання із звільнення села Грушівка Куп’янського району Харківської області загинув Захисник України — Роман Юрійович Дерягін. Роман народився 29 червня 1972 року в Рубіжному, де закінчив школу та професійне училище за фахом водія. Тривалий час працював у підрозділах Управління державної служби охорони при УМВС України в Луганській області. У 2017 році переїхав до Чугуєва та підписав контракт із 22-м батальйоном територіальної оборони, брав участь в АТО на Донецькому та Луганському напрямках, а згодом продовжив службу у складі 92-ї окремої механізованої бригади. 9 вересня 2022 року старший солдат Роман Дерягін, який служив командиром гармати самохідно-артилерійського взводу, загинув унаслідок удару ворожого дрона-камікадзе під час виконання бойового завдання. Похований 19 вересня 2022 року на Алеї пам’яті в Чугуєві. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Романа Дерягіна посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. У Героя залишилися дружина та двоє дітей (https://rmva.gov.ua/news/1723699346/).
14 вересня 2024 року загинув Захисник України — Євген Смаль. Євген народився 7 лютого 1980 року в Рубіжному, де навчався у школі та закінчив ПТУ №10. Після навчання проходив військову службу у Львові, згодом працював у транспортній сфері та на підприємстві з виготовлення меблів. Із перших місяців повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Сержант Євген Смаль виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, згодом був переведений до іншої військової частини. Попри отримане складне поранення, мріяв повернутися у стрій. 14 вересня 2024 року життя Захисника обірвалося. Євген був люблячим чоловіком і батьком, за словами рідних, вирізнявся чудовим почуттям гумору та залишався оптимістом навіть у складних обставинах. Похований на Голосківському кладовищі у Львові. У Героя залишилися дружина та син (https://rmva.gov.ua/news/1726727093/).
18 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Ольгівське Пологівського району Запорізької області загинув Захисник України — Олександр Вікторович Бобров. Олександр народився 23 червня 1981 року в Рубіжному, навчався у школі №5, а згодом здобув професію електрозварювальника у ПТУ №11. Строкову службу проходив у підрозділах прикордонної служби. Багато років працював за спеціальністю, зокрема на підприємствах рідного міста, займався монтажними та будівельними роботами, брав участь у виготовленні дитячих майданчиків для рубіжан. Після початку повномасштабного вторгнення евакуювався з Донеччини до Дніпра, а згодом переїхав на Волинь. У квітні 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України. Старший солдат Олександр Бобров понад рік виконував бойові завдання на важких ділянках Запорізького напрямку. 18 вересня 2025 року він загинув, захищаючи Україну. Йому було 44 роки. Чин прощання з Героєм відбувся 3 жовтня 2025 року в Києві. У нього залишилися мама, дружина, дві доньки, брат, друзі та побратими (https://rmva.gov.ua/news/1760716161/).
Схиляємо голови перед мужністю та жертовністю наших земляків.
Вічна пам’ять та слава Захисникам України!
