"Луганськ у 2014-му та Рубіжне у 2022-му": Історія одинадцятикласниці Віки з Рубіжного
Ведмедик одинадцятикласниці Віки з Рубіжного був її талісманом. Вона досі завжди з ним спала. Навіть ховаючись за шафою від обстрілів.
2014 року Віка з татом, сестрою та ведмедиком поїхали на 10 днів у санаторій до Трускавця – і більше не повернулися в рідний Луганськ через війну. Згодом багато переїздів і квартир. Врешті сім'я оселилась в Рубіжному. Але і це місце дівчині довелось покинути у березні 2022 року. Знову через війну.
«Тепер у нас уже є дві квартири, у яких завмер побут нашого покинутого життя». Але в другу є сподівання повернутися – її боронить Вікин ведмедик.
До Рубіжного Віка дуже хоче повернутися ще й тому, що там у неї лишився ще й кіт. Під час евакуації дівчинці сказали, що забрати кота неможливо. Тепер вона не знає, де він і що з ним.
Віка дуже любить тварин. Цього року вона збиралася вступати на ветеринарний факультет. Для цього весь час присвячувала вивченню біології, і навіть написала пробне ЗНО на максимальний бал. Але цей іспит для випускників скасували, треба готуватися до нових. Усі плани руйнуються, але не вперше.
Вона не полишає мрій усе ж стати ветеринаркою. Її найбільше бажання – відкрити власний притулок для тварин, у якому «всім тваринам буде так добре, як було зі мною моєму котику».
За матеріалами UNICEF Ukraine
