Гвардієць із Кривого Рогу удостоївся нагороди за оборону міста Рубіжне
Гвардієць із Кривого Рогу розповів про оборону Луганщини від навали окупантів.
Навчальна тривога виявилася зовсім не навчальною. Так згадує ранок 24 лютого гвардієць Богдан. Місто Рубіжне, де він проходив службу, стало справжньою «кісткою в горлі» російських окупантів, яку ті могли проковтнути більше двох місяців. В епіцентрі цих запеклих боїв знаходився і Богдан.
«У нас мало бути певного роду бойове злагодження та спеціальні навчання. Однак та тривога, по якій ми прокинулися, виявилася бойовою. Далі все по класиці – отримання зброї та набоїв, заняття оборони військового містечка. Зі справжньою повноцінною війною я познайомився у 23 роки».
Через три дні гвардієць потрапив до складу взводу, який мусив боронити один з потенційних напрямків прориву противника. Картонний завод на околицях Рубіжного став майже на два місяці і місцем бойових сутичок, і домом.
«Протягом цих двох місяців було все – і перестрілки з піхотою противника, і робота по ворожих танках та броньовиках, і ситуації досить складні та напружені. Найпам’ятніше – три доби ми просиділи фактично у повному оточенні ворога. Це було в приватному секторі, і ми просто тримали оборону в гаражах місцевих жителів. На третій день нас почали фактично штурмувати, і лише завдяки підкріпленню, яке дуже вчасно підійшло, нам вдалося дати по зубах ворогу та вийти з фактичного оточення».
Такі бої в місті, розповідає Богдан, були звичною справою для гвардійців та інших сил оборони протягом боїв за Рубіжне. Однак переконує – наші підрозділи діяли злагоджено, стратегічно та тактично гнучко, натомість окупанти мали свою тактику.
«Не здивую коли скажу, що ворог просто рівняв усе із землею на своєму шляху. Вони нищили просто все і всіх. Особлива роль у цих боях відводилася представникам двох невизнаних республік – їх застосовували наче гарматне м'ясо, наче своєрідну розвідку боєм. Все заради того, аби вивідати де знаходяться наші сили. Там ніхто нікого не шкодував – ми знищували сотню живої сили противника, наступного дня приходило ще стільки у так звану розвідку».
За оборону Рубіжного гвардієць удостоївся заслуженої нагороди. Від командувача Нацгвардії Богдан отримав заохочувальну відзнаку – нагрудний знак «За доблесну службу».
Нині, переконує, таких відзнак вартує кожен військовий, як і кожен українець, який вже протягом п’яти місяців кує нашу омріяну перемогу. Переконує, наш народ незламний, а отже непереможний. І тут лише питання часу, коли ми відсвяткуємо таку омріяну мільйонами українців Перемогу.
За матеріалами "Національної гвардії України"
