До Дня фізичної культури і спорту України. Легендарний Рубіжанський спортсмен Володимир Смирнов - видатний фехтувальник світу кінця 70-х - початку 80-х років
Не секрет, що Луганщина виховала не одне покоління професійних спортсменів, які гідно представляли та прославляли нашу країну!
Сьогодні наша розповідь про легендарного спортсмена Смирнова Володимира Вікторовича, видатного фехтувальника світу кінця 70-х - початку 80-х років, чемпіона світу серед рапіристів, володаря кубка світу, чемпіона світу в командній першості, чемпіона, срібного і бронзового призера Олімпійських ігор (1980), заслуженого майстра спорту СРСР.
Володимир народився 20 травня 1954 року в місті Рубіжне, був неординарною особистістю. Красивий, сильний, наполегливий, добрий і сором'язливий водночас.
Свою кар'єру розпочав в м.Рубіжному Луганської області, де тренувався у Сиромятнікова Євгена Дмитровича. Саме він розгледів в романтичному, чуйному юнакові сильну особистість, трудоголіка, який міг тренуватися з рання до пізньої ночі заради мети.
За його порадою Володю взяв до себе в столичний клуб видатний тренер з фехтування Віктор Харитонович Биков. Смирнов став його улюбленим вихованцем. Він потужно і стрімко увірвався в збірну СРСР, бо йому не було рівних. Володимира поважали за його силу, майстерність, клас, вміння перемагати та особисті людські якості.
У 1977—1979 роках ставав чемпіоном СРСР, а в 1979 році став першим на Спартакіаді народів СРСР. На міжнародній арені в 1978 році став бронзовим призером на чемпіонаті світу в першості команд, а в 1979 і 1981 роках в командній першості займав перші місця. У 1980 році на чемпіонаті світу по фехтуванню став першим в особистій першості серед рапіристів. На Олімпіаді завоював три медалі: золоту в особистій першості на рапірах, срібну в командній першості рапіристів і бронзову в командній першості по фехтуванню на шпагах. Також ставав володарем Кубка світу 1980 і 1981 років. На змаганнях представляв Спортивний клуб армії з Києва, мав звання молодшого лейтенанта.
Спортсмени за кордоном бувало питали: «Смирнов приїхав? Ну все, нам тепер вище другого місця не піднятися!» Так вони думали і на останньому для Володимира чемпіонаті світу в Римі 1982 року.
В поєдинку з німцем Маттіасом Берем у суперника зламалася рапіра, уламок якої пробив маску Смирнова і через око завдав травми мозку. Його рятували найкращі італійські лікарі, але дива не сталося.
Поки Володимир Смирнов був у комі, чемпіонат продовжився, і тоді наша збірна змогла зібратися і виграти командний турнір, заради Володі, що раніше зробити не вдавалося...
Цей випадок спричинив за собою зміну екіпіровки спортсменів з метою безпеки. Також змінилися і вимоги до навантаження на кінчик рапіри або шпаги. На сьогодні цей вид спорту є безпечним.
Ім'я Володимира Смирнова назавжди увійшло в історію світового спорту, України та Луганщини. На його честь названа вулиця в рідному місті Рубіжне, в ДЮСШ, де він розпочав свою спортивну кар'єру, встановлено пам'ятний знак та присвоєно ім'я Володимира Смирнова.
В 2017 році вперше до пам'ятної стели Володимира Смирнова в м.Києві приїхав Маттіас Бер, супротивник в трагічному поєдинку...
Пам'ятаймо наших земляків, чиї імена вписані в історію обласного спорту та й далеко за межами України. Нехай місто Рубіжне знають не тільки в Україні, а й у світі. Знай «НАШИХ»!
Пропонуємо переглянути архівні відео КЗ «Рубіжанська публічна бібліотека» про легендарного спортсмена.
