До міського свята «День сім’ї-2022». Ляльковий світ майстрині Зої Іванової

Дата: 17.09.2022 17:28
Кількість переглядів: 196

Фото без опису

Напередодні свята ми розповідаємо про відому своїми різноманітними ляльками майстриню, учасницю локації «Місто майстрів» в рамках міського свята «День сім’ї» - Зою Іванову.

Дитинство неможливо уявити без ляльок. Пухлощокі пупси, модні Барбі, відважні індіанці та солдатики, літературні та мультиплікаційні герої, які оживають на сторінках книг чи екранах гаджетів, завжди поряд із дитиною. Але все частіше ляльки потрапляють і до дорослого світу, де стають уже не товаришами за іграм, а об'єктами естетичного задоволення, елементами інтер'єрного дизайну, предметами колекціонування, а іноді й справою всього життя.

Зоя Петрівна Іванова – рубіжанський майстер - лялькар. Народилася у Рубіжному 1972 року. З дитинства любила малювати, ліпити, в'язати, робити фігурки з пап'є маше. П'ять років тому захопилася текстильними ляльками. Вони стали величезною частиною її життя.

Ремесло майстра ляльок – це гра, образотворче мистецтво та рукоділля одночасно. Багатьом ремесло художника-лялькаря видається чимось несерйозним у порівнянні з творами скульптора чи живописця. Насправді, це далеко не так.

Першу ляльку зробила взимку 2017 року. Шила 2 місяці (січень-лютий). Щоб виготовити ляльку Зоя Петрівна малює, креслить, робить ескізи, ліпить, в'яже, шиє, працює з текстилем, деревом, акрилом та іншими матеріалами. Їй постійно доводиться опановувати нові технології обробки матеріалів. Вона цінує ляльку як мистецьке явище, на першому плані для неї незвичність задуму та майстерність виконання. Зараз, з досвідом, якщо працювати по 14-16 годин на день, як це зазвичай і буває, то за тиждень народжується новий витвір. «Якщо я працюю над новим образом, то це займає десь приблизно 10 днів. А якщо не треба нікуди поспішати, то 2 тижні – й нова лялька».

«Мої ляльки живуть у різних країнах: США, Австралія, Нова Зеландія, Данія і, звичайно, Україна. За весь час їх народилося близько 150. Наразі мені довелося виїхати з дому. Я опинилася у Чернівцях. Тут з нуля я збираю інструменти та матеріали, щоб продовжувати шити ляльок. Бо без цього я вже не можу жити. На новому місці народилося вже п'ять моїх ляльок».

Рубіжанська міська військова адміністрація та відділ культури, молоді та спорту Рубіжанської міської військової адміністрації бажають Зої Петрівні здійснення усіх життєвих планів та надій, щоб кожен день дарував радість творчого натхнення, людського спілкування та життєвих перемог.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора