Родина з Рубіжного відкрила у Києві кафе Yaskravi. Цю назву "евакуювали" з окупованого міста
Артур Абрамян працював на Луганщині начальником відділу маркетингу та реклами в мережі супермаркетів "Сім'я", а Олександр Лимар мав мережу кав’ярень формату to go та два павільйони з шаурмою у Рубіжному. Їхні статки, бізнес, звичне життя — все знищили окупанти. Тепер чоловіки відкрили кафе у Києві, назвали його Yaskravi, бо вважають, що кожен з українців — яскрава особистість. Свої (інтернет-видання https://svoi.city/) побували в них в гостях, дізналися їхню історію та спробували найпопулярніші позиції у меню.
Родинний бізнес
Як і у всіх мешканців Луганщини, життя Артура та Олександра розділилося на “до” та “після”. Обидва вони з Рубіжного та обидва мали справу життя, коло друзів, житло, статки тощо.
“Зараз моє житло розбите і місто моє рідне окуповане”, — починає розповідати Артур Абрамян.
Він з родиною провів в окупації півтора місяця, потім виїхав — спочатку до Черкас, а вже згодом перебрався до Києва.
“На той час єдиним шляхом виїхати з Рубіжного на підконтрольну Україні територію, було їхати на свій страх і ризик через блокпости, які встановили загарбники. Виїжджав з дружиною, донькою, моїми мамою та бабусею. Також з нами ще їхала моя сестра зі своїм чоловіком Олександром, з ним ми тепер співпрацюємо у кафе”, — продовжує Артур.
В Олександра були кав’ярні по місту та пару павільйонів із шаурмою.
“Коли почалася війна, ми були вимушені поїхати. Пів року ми поневірялися і нарешті приїхали до Києва. Пощастило, зайнялися бізнесом. Хотілося якогось розвитку після Рубіжного, я мріяв колись займатися ресторанним бізнесом, але не думав, що складеться за таких обставин. Нам пощастило зустріти людей, що повірили в нас, здали нам приміщення в оренду. Сподіваюся, ми виправдаємо їхні сподівання”, — говорить Олександр Лимар.
Кафе Yaskravi відкрили два місяці тому. Для цього довелося збирати стартовий капітал різними способами.
“Весь наш стартовий капітал, який вдалося вивезти, це, по суті, копійки, які були витрачені в перші місяці окупації. Тоді ще там можна було купувати продукти, в магазинах приймали гривню. Коштувало все дуже дорого, тому коли ми вже приїхали в Київ, то оформили ВПО, отримали допомогу і почали шукати, як влаштуватися. Весь стартовий капітал для кафе зібрали по копійці завдяки друзям та знайомим”, — говорить Артур.
Він також додає, що спочатку думали відкрити кав'ярню формату to go, але вирішили, що на дві сім'ї такого формату буде недостатньо.
“Тому почали шукати якісь піцерії, кафешки, які здавались в оренду. Це було влітку, і влітку в Києві в принципі не було людей. Дивилися одну, іншу, третю локації. Моя сестра на той час вже працювала SMM-менеджеркою у коворкінгу. Власне, у приміщенні цього коворкінгу і знаходиться кафе”, — розповів Артур.
Готовий бізнес
“Тут вже було кафе, воно пропрацювало недовго і стояло зачиненим з початку повномасштабної війни. Ми поспілкувалися з власником коворкінгу, він дав згоду на співпрацю. Підписали документи, взяли в оренду кафе. Це по суті був готовий бізнес. Ми не фарбували стіни чи ще щось, це був повністю діючий заклад. Може в майбутньому щось змінимо, а поки що нам подобається”, — говорить Олександр.
Власники зізнаються, що змінили тільки назву.
“Було "Барбі", стали "Яскраві". Ця назва у нас вже давно крутиться в голові і ось ми знайшли, де її втілити”, — говорить Олександр.
“Назва — це моя ідея ще з 2014 року. Знову ж таки, вона з'явилася із російським вторгненням на Донбас та у Крим. Я навчався в Києві. Я бачив скільки моїх одногрупників, друзів та знайомих пішли добровольцями в АТО, тобто пішли на війну. Я бачив скільки волонтерів допомагали ще тоді, скажімо так, коли це ще не було мейнстримом. Чомусь в мене з'явилася така ідея зробити сторінку в Фейсбуці або в Інстаграмі, або разом і там, і там, назвати її "Яскраві" і висвітлювати якісь моменти про український народ. Тому "Яскраві" — це ми всі”, — ділиться Артур.
Дизайн логотипа створювали за допомогою шкільного друга, який працює дизайнером.
“Але все це другорядне, головне — команда, весь персонал. Нам було б дуже важко всіх підібрати, якби не наш шеф-кухар Іван, який вже дуже довго працює в ресторанному бізнесі. У нього є своя команда, яку він привів. По суті він повністю забрав кухню на себе, бо ми разом з Олександром мало що розуміємо в кухні, окрім як приготувати щось вдома”, — говорить Артур.
Меню також складав шеф-кухар.
“У нас були з Олександром якісь пропозиції до Івана, але він дуже досвідчений, тож одразу говорить, що можна спробувати, а що “не зайде”. Тому все в принципі на досвіді Івана, якщо казати про меню. Окрім Івана у нас на кухні у зміні два кухарі. А загалом в кафе постійно працює п'ятеро співробітників”, — говорить Артур.
Шеф-кухар Іван спеціалізується на м’ясних стравах, тож не дивно, що у відгуках “в топі” бургери та “каре ягняти на грилі”. Дітей зачаровує вітрина з десертами, також в меню є кава та натуральні чаї з ягід. Тортики та чаї роблять члени родини, більш складні десерти замовляють у кондитера.
“Кавове меню у нас більш класичне. Тобто серед якихось незвичайних рецептів це "Бамблбі". Він чомусь в Рубіжному називався "Бамблбі", а взагалі в Києві він зветься "Капуоранж". Тобто це еспресо з теплим або, як ми вже зрозуміли, деякі навіть зимою просять зробити на основі холодного апельсинового соку”, — говорить Артур.
“Каву ми привезли зі свого рідного Рубіжного. Там ми нею займалися багато років, тож постачальників своїх я не змінив. Середній чек 150-200 гривень. Приходить близько 150-200 людей на день, щодня їх більше. Ми задоволені і люди теж задоволені, тому все буде гаразд”, — говорить Олександр.
Співвласники зізнаються, що довгострокових планів не мають, все покаже ситуація в державі та коли настане перемога. Разом з тим мріють, що кафе перетвориться на мережу закладів.
Детальніше з фото та відеоматеріалами можна ознайомитись на сайті видання "Свої": https://svoi.city/articles/259420/tomatnij-sup-ta-burger-italiano-dlya-yaskravih-lyudej-rodina-z-rubizhnogo-vidkrila-kafe-u-kiyevi
