До 80-річчя визволення Рубіжного від фашистських загарбників

Дата: 31.01.2023 17:50
Кількість переглядів: 25

Історична довідка: 31 січня 1943 року 124-й гвардійський стрілецький полк 41-ї гвардійської стрілецької дивізії у складі 4-го гвардійського стрілецького корпусу 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту у взаємодії з 32-ю мотострілковою бригадою 18-го танкового корпусу увійшов до м. Рубіжне. Радянські війська не тільки вийшли на рубіж Сіверського Дінця, але в багатьох місцях переправились через ріку на правий берег.

Страшна картина відкрилась воїнам, які зайшли у покинуте ворогом місто. Після шести з половиною місяців окупації навкруги були зруйновані, пограбовані будинки, підприємства, пригнічені люди. Згідно архівної довідки з повідомлення Надзвичайної Державної комісії по Ворошиловградській області від 3 травня 1944 року:«За час перебування німецьких окупантів на території міста /хімкомбінату/ … розстріляно і замучено /більше 350/ осіб… Німецько-фашистські окупанти та їх спільники знищили всі промислові підприємства міста, 3122 житлових будинків, 2210 господарських будівель». Окупанти підірвали 73 абіссинських колодязя, 120 будинків, 5 міських шкіл. Палац Культури, бібліотеки, інститут, ремісне училище, міську поліклініку, водовід. електрогосподарство та ін. В місті царювали терор, грабіж, насилля, провокації, мародерство. Окупанти примусово відправляли на роботу до Германії дівчат, юнаків і доросле населення. Очевидець Чумаченко Леонід Родіонович згадував: «В 1943 р., … мені пощастило навідати родину і на власні очі бачити картину повернення Рубіжного до мирного життя. Вражали розруха, тиша, безлюддя… У багатьох будівель були зруйновані дахи, ледь не в кожному будинку зяяли пусті віконні отвори, лежали забори, повалені дерева та ін. «атрибути» війни. Межа міста в той час проходила по вул.. Б. Хмельницького. Пройшовшись вулицями, я не побачив соснового бору з боку Варварівки. На місці п’яти бараків зі сторони інституту (РІПТу) світився пустир з виходом до самого горизонту, територія хімкомбінату здалася мені чорною дірою, з якої сочилася тиша, яка накривала місто чорними куполом. В місті не було світла, хліба, грошей, не було нічого, крім роботи і надії…».

31 січня, 2023 рік. Ми пам’ятаємо про неймовірну ціну вибореної Перемоги, за яку віддали життя мільйони, ми шануємо і згадуємо наших земляків, які 80 років тому захистили нашу землю від фашизму. Сьогодні їхнім нащадкам доводиться битися зі злом не меншого масштабу, визволяючи Україну від російської навали. Зовсім юні і більш зрілі, звичайні люди, які всього рік тому жили мирним життям, взяли в руки зброю і захищають нашу Батьківщину від рашизму. Битва ця страшна й кривава, кожного дня за свободу України віддають життя її кращі доньки і сини, щоб звільнити наші міста і села від російської окупації, повернути мир і життя на рідну землю.

Рубіжанський міський музей


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора