Рубіжанський меморіал. Логвиненко Юрій Миколайович

Дата: 29.05.2023 10:00
Кількість переглядів: 180

Фото без опису

Фото без опису

Логвиненко Юрій Миколайович («Дозік»).

Командир 2-го відділення 1-го зенітного артилерійського взводу 1-ї зенітної артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини 3018 Національної гвардії України, молодший сержант. 

Юрій народився 07 лютого1982 року у селищі Димер Київської області. Закінчив Державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Працював у школі вчителем фізкультури.

З початком повномасштабної війни чоловік став у лави Національної гвардії України. 

16 березня 2022 року о 09:00  російсько-окупаційні війська розпочали штурмові дії позицій батальйонно-тактичної групи в районі населеного пункту Рубіжне Луганської області. Молодший сержант Логвиненко Ю. М. у складі штурмового підрозділу висунувся на багатоцільовому  легкому броньованому тягачі на передові позиції та почав вести вогонь  під прикриттям броні з ручного протитанкового гранатомету по ворожих бетонних укріпленнях, у результаті чого здетонували боєприпаси і на позиціях незаконних збройних формувань пролунала низка вибухів. Після вибухів, під прицільним ворожим кулеметним вогнем,  молодший сержант Логвиненко Ю. М. стрілецьким вогнем прикривав відхід особового складу штурмової групи для поповнення боєкомплекту, перегрупування та зайняття більш вигідних позицій для ведення бою. Об 11:27 ворожий гранатомет поцілив у багатоцільовий легкий броньований тягач, із-за якого вів вогонь військовослужбовець. Пролунав вибух. Молодший сержант Логвиненко Ю. М. отримав важкі проникаючи вогнепальні осколкові поранення та помер під час проведення реанімаційних заходів.

«Він був хорошим батьком і люблячим чоловіком. Таких, як він, майже не має. Найменша донечка навіть не встигла з ним познайомитись. У нього було багато друзів, які його любили. Були мрії, які не здійсняться. Після того, як він був мобілізований у 2015 році, він не бачив себе в іншій сфері, окрім військової. Я і діти просили його залишитись, а він сказав: «Хто навчить молоде покоління, якщо не я?» – розповіла дружина Світлана. Вдома на Юрія чекали дружина і троє дітей.

За сумлінне виконання службових обов'язків, відданість Військовій присязі та Українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, особисту мужність і героїзм у складних умовах загрози життю та здоров’ю молодший сержант Логвиненко Юрій Миколайович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно). 

Поховали захисника на Лісовому цвинтарі у Києві із військовими почестями 20 березня 2022 року.

Рубіжанська міська військова адміністрація висловлює щирі співчуття родині загиблого.

Вічна пам’ять та слава Герою!
 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора