#РубіжнеРазом. До Дня молоді. Спортсменка, яка довела, що навіть в самі важкі часи, коли доводиться втрачати все, справжня пристрасть до спорту і віра в себе можуть привести до нових вершин
Згадуючи свої перші кроки у світі спортивної гімнастики, Дар’я Щербак завжди наголошує, що її успішна спортивна кар’єра склалася завдяки мамі, тому що саме мама зробила той перший важливий крок, який і визначив в подальшому долю талановитої доньки, запалила маленький спортивний вогник, що освітив шлях до майбутньої успішної кар’єри: «Мені було всього п'ять років, коли вона привела мене в зал, повний таємничих і надихаючих вражень» – такими спогадами ділиться відома рубіжанська гімнастка.
Закоханість в гімнастику прийшла до неї з першого погляду. Величезний спортивний зал, атмосфера тренувань – все це захопило її серце. На першому ж занятті тренер побачила потенціал дівчинки, оцінила її наполегливість, тож завдяки професійності і впевненості свого вчителя Дар’я Щербак стала частиною світу гімнастики. Її перші досягнення не змусили себе довго чекати – золота медаль в змаганнях з загальної фізичної підготовки стали підтвердженням правильного вибору юної спортсменки і подальші змагання в спортивному багатоборстві лише зміцнили віру в себе.
«Тренування стали моєю щоденним ритуалом – шість разів на тиждень, по три години кожного дня. Спортивна гімнастика дуже складна та вимагає максимум зусиль, але завдяки наставництву тренера я знаходила сили подолати труднощі».
Життя у спорті – це історія підйомів і падінь. Переживши і травму, і тимчасову неможливість тренуватися, Дар’я Щербак змогла завоювати звання кандидата у майстри спорту України і йшла до нової мети – стати майстром спорту України. Її гімнастичне життя було довгим, щасливим і насиченим, Дар’я до сьогодні є членом жіночої збірної команди Луганської області, вона представляла Дитячо-юнацьку спортивну школу № 1 на Чемпіонатах України і гордо несла титул багаторазової чемпіонки Луганської області. Однак повномасштабна війна зруйнувала все: плани, майбутнє, нормальне життя, відібрала рідну домівку. У лютому 2022 Дар’ї, як і десяткам тисяч рубіжан, довелося покинути рідне місто і згодом вона опинилась в Швейцарії.
«Побачивши на фотографіях свою розбиту спортивну школу, я відчула біль і сум, але також я зрозуміла, що мій зв'язок з гімнастикою не можна повністю розірвати. Я намагалась триматись, не допускати зневіри, і продовжувати працювати в цій галузі».
І зараз, знаходячись далеко від рідного міста, вона продовжує не тільки вдосконалюватись, але й передає свій спортивний досвід – тренує дорослих та навчає дітей гімнастиці. «Моя мета – передати їм всю любов до цього виду спорту, щоб вони стали справжніми спортсменами, готовими подолати будь-які труднощі, моє спортивне життя не закінчилося, воно лише знайшло новий напрямок». Відкривши для себе повітряну гімнастику та парну акробатику, наша землячка зрозуміла для себе, що світ спорту для неї безмежний і повний дивовижних можливостей. А ще Дар’я паралельно навчається в Харківському Національному університеті радіоелектроніки, в майбутньому вона стане крутим кіберспеціалістом.
«Гімнастика дала мені не тільки фізичну силу, а й незабутні враження і я вдячна їй за все: за перемоги і невдачі, за підтримку і зростання.
Спортивна школа, команда, тренер, їх вплив на моє життя перетворився на безцінний дарунок, який я несу з собою у своїх нових зусиллях та викликах.
У нашій команді панувала особлива атмосфера – атмосфера дружби, взаємодопомоги та спільної мети, ми завжди були одне ціле, незалежно від того, чи ми готувалися до важливого змагання, чи вдосконалювали свої навички на тренуваннях. Ми ділилися своїми перемогами та розчаруваннями, допомагали одне одному під час важких тренувань та виснажливих змагань. Відчуття спільної мети зближувало нас, роблячи нашу команду сильнішою і злагодженою. Згадуючи про нашу спортивну школу, я пам'ятаю ті емоції, які ми ділили разом – сміх, радість, тріумф, іноді сльози розчарування, але завжди – надію та віру в майбутнє. Ми вчилися бути однією великою родиною, що завжди може підтримати, підбадьорити та поділитися радістю. Наша команда і спортивна школа завжди залишатимуться особливими для мене, адже це були роки, коли ми разом росли, розвивалися і незмінно підтримували одне одного на кожному кроці нашого незабутнього спортивного шляху» – з каже наша видатна рубіжанка.
Спортивна команда та Дитячо-юнацька спортивна школа №1 м.Рубіжне стали другою родиною для Дар’ї, місцем, де вона відчувала підтримку, розуміння і справжнє братерство, теплі спогади про ті роки допомагають їй підтримувати дух, навіть коли часи стають важкими.
Історія молодої рубіжанської спортсменки Дар’ї Щербак є доказом того, що навіть в самі важкі часи, коли доводиться втрачати все, справжня пристрасть до спорту і віра в себе можуть привести до нових вершин. І тому вона готова йти вперед, відкриваючи для себе нові горизонти життя та спорту і надихати інших робити те саме.
Рубіжанська міська військова адміністрація пишається молоддю, яка допомагає своїй громаді та країні вистояти і перемогти.
