«Вільна земля»
28 жовтня в Україні відзначається 79-та річниця з дня визволення України від фашистських загарбників. Чотири роки стогнала наша земля від жаху війни. З кінця 1942 по 1944 рік на території України було проведено ряд великих стратегічних наступальних операцій, які ознаменувалися вирішальними перемогами Радянського Союзу над нацистською Німеччиною в період Другої Світової війни.
В роки війни загинув кожний шостий мирний мешканець України. Окупантами було зруйновано чи спалено 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 10 млн. осіб залишились без даху над головою. Загальні демографічні втрати України становлять приблизно 14,5 млн. осіб (убиті, померлі від хвороб і голоду, евакуйовані, депортовані, емігранти). В боях проти нацистської Германії і мілітаристської Японії воювало більше 7 млн. українців.
Пройшовши через біль поразок, гинучи в котлах, потрапляючи в полон, крізь вогонь і холод, долаючи біль втрат, наша Армія, наш народ зламав могутню германську військову машину і вигнав ворога з рідної землі.
В цілому, визволення України від окупації продовжувалась 680 днів і стало одним з основних етапів перемоги Радянської армії у Другій світовій війні. У результаті великих боїв радянські війська при звільненні України здійснили 35 наступальних операцій.
Визволення України почалося з Луганської (Ворошиловградської) області, взяттям с. Півневка і Благодатне 18 грудня 1942 р. В ході важких боїв відстань у 150 км від Півневки до Рубіжного радянська армія долала протягом 1,5 місяців.
У другій половині січня 1943 р. радянським командуванням було розроблено і підготовлено операцію південно-західного фронту, яка отримала назву «Стрибок». Це була кодова назва Ворошиловградської наступальної операції. Згідно задуму командування, рухома група повинна була «відрізати всю територію Донбасу, оточити і знищити противника». Операція «Стрибок» почалася 29 січня 1943 року і захопила своїми діями територію в т.ч. Кремінського району.
З 25-26 січня противник призупинив відвід своїх військ через Кремінський і Ново-Астраханський райони і спробував організувати міцну оборону по річці Сіверський Донець, 29-30 січня продовжуючи утримувати рубіж Кабання - Червона Попівка - Новокраснянка - Варварівка - Боровеньки.
З документів архіву міністерства оборони СРСР:
«…124-й гвардійський стрілецький полк обходить Ново-Астрахань зі сходу і південного заходу з завданням виходу в район м. Рубіжне. 30.01.1943 р. 124-й гвардійський стрілецький полк у взаємодії з 18-м танковим корпусом, знищуючи невеликі групи противника, веде бій в лісах на південний захід від с. Боровеньки». Після знищення ворожих груп під Боровеньками командир 124-го гвардійського стрілецького полку доручив розвідникам перевірити шлях до Рубіжного і Новосиротино. Розвідкою було встановлено в Рубіжному і Варварівці зосередження біля 100 танків і до полку піхоти (танки частково несправні). Супроводжував розвідників Віктор Дзюба, 1925 р.н., уродженець села Кудряшівка. Чудово знаючи місцевість, він провів групу розвідників, потім приймав участь у відновленні мосту через Сіверський Донець, приймав участь у обороні м. Рубіжне у складі 189 гвардійського СП 61-ї гв. СД.
31 січня 1943 року 124-й гвардійський стрілецький полк 41-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням М.П. Іванова у складі 4-го гвардійського стрілецького корпусу 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту у взаємодії з 32-ю мотострілковою бригадою 18-го танкового корпусу увійшов до м. Рубіжне. Радянські війська не тільки вийшли на рубіж Сіверського Дінця, але в багатьох місцях переправились через ріку на правий берег.
Перемога у битві на Курській дузі (липень-серпень 1943 р.) відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напряму радянсько-германського фронту. 23 серпня 1943 р. звільнено м. Харків, практично повністю зруйнований окупантами.
В ході Донбаської наступальної операції (серпень-вересень 1943 р.) були звільнені найважливіші промислові центри Донбасу, а 8 вересня – м. Сталіно (сучасний Донецьк).
Командування вермахту в своїх планах розраховувало, що непереборною перешкодою для наступу військ Червоної армії стане р. Дніпро, і назвало створювану гітлерівськими військами захисну лінію «Східним валом». Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя. У ніч на 21 вересня 1943 року розпочалося форсування Дніпра - епопея масового героїзму радянських воїнів, одна з найбільших в світовій історії воєнних операцій - участь у ній брали понад двох з половиною мільйонів солдат, більш як дві тисячі танків та близько трьох тисяч літаків. 14 жовтня 1943 року було звільнено м. Запоріжжя, 25 жовтня - Дніпропетровськ, а 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту звільнили від німецько-фашистських загарбників столицю України м. Київ.
Згадую рік сорок третій,
Юність солдатську свою,
Що пронеслась на лафеті
В смертнім, кривавім бою.
Бачу Славутича кручі,
Мінами зритий плацдарм,
В лозах окопи сипучі...
Чую могутній удар.
Хвилі, що гупає глухо
В берег невпинно, щомить...
Глухнуть від вибухів вуха,
Серце в напрузі щемить.
Чую, як гнівом клекоче
Грізний слов'янський потік,
Ворога скинути хоче
З круч непокірних навік.
Силу усяк відчуває
Сивого батька — Дніпра —
І над рікою лунає
Воїнів грізне «Ура-а-а!»
(Л. Фастовець «Сорок третій»)
На початку 1944 р. СРСР вступив в завершальний період війни. Війська 1-го, 2-го, 3-го и 4-го Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, здійснили серію блискучих наступальних операцій і остаточно визволили територію України, розгромивши німецькі угрупування армій «Південь» відкинувши їх залишки за ріку Дністер. В результаті стратегічної раптовості удару була визволена вся Правобережна Україна. Це створило умови для наступного удару в Білорусії і розгрому німецько-румунських військ в Криму і під Одесою у квітні-травні 1944 р.
Влітку і восени 1944 року в результаті успішного здійснення Львівсько-Сандомирської, Яссо-Кишинівської, Карпатсько-Ужгородської операцій військами Червоної армії були визволені Львівська, Ізмаїльська області, Молдовська СРС і виведені зі строю союзники Германії – Румунія, Болгарія, було відкрито шлях для радянських військ на Угорщину і Балкани.
Східно-Карпатська наступальна операція проводилася з 8 вересня по 28 жовтня 1944 року військами 2-го, 3-го, 4-го Українських фронтів в північній частині Карпат.
28 жовтня 1944 року останні українські землі на Закарпатті були визволені від фашистів.
За матеріалами архівів КЗ «Міський музей», мережі Інтернет.
