Рубіжанський меморіал. Тертичний Олексій Михайлович

Дата: 20.11.2023 09:30
Кількість переглядів: 99

Фото без опису

Фото без опису

 

Тертичний Олексій Михайлович (позивний «Каір»).

Олексій Тертичний народився 29 травня 1990 року у Кремінній, але проживав у місті Рубіжне Луганської області.

Олексій був старшим солдатом та проходив військову службу за контрактом з 2016 по 2019 роки. У 2017 році пішов служити у 53-тю окрему механізовану бригаду імені князя Володимира Мономаха. Обіймав посади зенітника, гранатометника, снайпера. Мав статус «Учасника бойових дій».

5 березня 2022 року був мобілізований та приєднався до Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку ЗСУ. Був стрільцем групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони. Боєць виконував усі поставлені задачі, ділився своїм бойовим досвідом. Потім командування вирішило створити бойовий підрозділ, до якого потрапив Олексій.

19 травня 2022 року Тертичний Олексій Михайлович загинув під час бойового завдання неподалеку від населеного пункту Попасне Луганської області, від пострілу кадирівців.

Його побратим розповів, що Олексій мав бойовий досвід і через важке поранення довго не міг ходити. Але завдяки лікарям та бойовому духу самого Олексія він не лише став на ноги, а й вдруге пішов на захист рідної батьківщини.

Бойовий товариш згадує: «Олексій був сміливим, впевненим у собі й взагалі доброю, справжньою людиною. Вважаю, що він справжній Герой. Наш зведений підрозділ був розділений на дві групи і Олексію випало йти у другій групі. Проте Олексій піднявся й сказав: «Ні, я так не можу. Я маю бойовий досвід, я маю навчити хлопців. Дозвольте мені йти у першому». Командир дозволив й Олексій очолив цей підрозділ й пішов на бойові позиції. 19 квітня уламки від пострілу з гармати «Рапіри» влучили у серце молодого Героя. Своїм вчинком він врятував побратимів, які вийшли живими та неушкодженими».

Командуванням підрозділу відправило подання до начальника Генштабу Збройних сил України на нагородження Олексія Орденом «За мужність».

Олексія не змогли поховати у рідному місті, де він робив перші кроки, ганяв м'яча з друзями та пізнавав світ. Свій останній прихисток він знайшов у Кременчуці. 31-річного військового поховали на Свіштовському цвинтарі на Алеї Героїв.

У Героя залишились батьки та сестра.

Рубіжанська міська військова адміністрація висловлює слова співчуття близьким та друзям загиблого Героя!

Вічна пам’ять та шана Герою!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора