Рубіжанський меморіал. Ковбаса Олег Вікторович

Дата: 04.12.2023 09:30
Кількість переглядів: 119

 

Ковбаса Олег Вікторович (позивний «Майор»)

Олег Вікторович Ковбаса народився 25 березня 1976 року в місті Рубіжне Луганської області в сім’ї робітників. Закінчив Борівську ЗОШ №1. Займався спортом. У червні 1994 р. був призваний на строкову службу до лав Національної Гвардії України в м. Львів. А вже наступного року вступив до військового інституту НГУ м. Харків. Після закінчення навчання направлений для подальшого проходження служби на посаді комвзводу в/ч А0501. Згодом призначений комвзводу механізованого батальйону. З 2011 - заступник начальника штабу 92-ї механізованої бригади.

Після початку російської агресії проти України виконував завдання в зоні АТО, з вересня 2014 - в районі м. Щастя на Луганщині. У січні 2015 дістав поранення, після лікування повернувся на передову, керував обороною стратегічно важливого мосту через Сіверський Донець на в’їзді до Щастя зі сторони Луганська, крайній блокпост «Фасад».

5 квітня 2015 близько 9:30 бойовики окупаційних корпусів з боку піщаного кар'єру (с. Весела Гора) обстріляли з протитанкового керованого комплексу взводний опорний пункт «Фасад». В результаті влучення ракети в мінний шлагбаум (міни прив'язані одна до одної, щоб перегородити дорогу) стався вибух з детонацією протитанкових мін ТМ-62. Четверо військовослужбовців, які перебували в автомобілі ВАЗ-2109 поряд із місцем вибуху, загинули. На місці події знайдено елементи ракети від ПТРК 9М133 «Корнет». Майор Олег Ковбаса, старший сержант Владислав Блінов і солдат Сергій Гуров загинули на місці, старший солдат Олексій Федорченко помер від поранень дорогою до лікарні.

7 квітня із загиблими бійцями 92-ї бригади прощались на базі військової частини в с. Клугино-Башкирівка. Того ж дня похований на кладовищі смт Борова. 14 жовтня 2015 в смт Борова, на стіні будинку по провулку Миру, 3, де мешкав Олег Ковбаса, встановлено меморіальну дошку на його честь. У Щасті, на опорному пункті «Фасад», бійці 92-ї бригади встановили меморіальну плиту на знак пошани до полеглих побратимів.

Олег Ковбаса був гарною людиною – справжнім фахівцем своєї справи, надійним другом, добрим товаришем, порядним чоловіком. З таким, як він, кажуть, можна йти у розвідку. Для військових це дійсно не просто похвала, а визнання. Олег Вікторович часто давав інтерв’ю телевізійним журналістам, розповідав про стан справ в зоні АТО, де проходив службу, про життя військових. 

«Олега я знав більше 10 років, коли він ще старшим лейтенантом був. 25 березня йому виповнилося 39 років. Нажаль, привітати його не вдалося, бо додзвонитися в зону АТО важко, - говорить Андрій Семенович, заступник обласного військового комісару Харьківській області. – Олег був справжнім офіцером. Дуже вихована та стримана людина. Його поважали і підлеглі, і начальники. При бажанні він міг би залитися при штабі, але він був на передовій разом із своїми хлопцями, у самій небезпечній точці – на блокпосту біля мосту через Сіверський Донець».

Посмертно присвоєне військове звання підполковника. Олег Ковбаса має ряд державних нагород, серед яких медалі: «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу III ступеня» з нагоди Дня Збройних Сил України та «За сумлінну службу II ступеня». 

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Олег Ковбаса був гарним сім’янином, разом з дружиною Світланою виховували двох діток - сина Євгена та доньку Валерію.

Рубіжанська міська військова адміністрація висловлює слова співчуття близьким та друзям загиблого Героя!

Вічна пам’ять та шана Герою!
 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора