Законні представники дитини згідно із законодавством України
Законні представники дитини згідно із законодавством України
Статтею 242 Цивільного кодексу України встановлено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа. Перелік осіб, які є законними представниками, вичерпний.
УВАГА! Особи, позбавлені батьківських прав перестають бути законними представниками дітей.
Прийомні батьки як і батьки-вихователі є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. У разі відсутності в дитини батьків (усиновлювачів) їхніми законними представниками можуть бути й опікуни (малолітніх дітей) та піклувальники (неповнолітніх дітей).
Законодавством також закріплено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування. А якщо над фізичною особою, яка перебуває в навчальному закладі, закладі охорони здоров’я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
УВАГА! Законними представниками не можуть бути бабусі, дідусі й інші родичі, незважаючи на те, що вони проживають разом з неповнолітніми або малолітніми, виховують їх тощо (якщо тільки вони не є опікунами).
ВАЖЛИВО! Адміністрації та працівники закладів, до яких зараховані на цілодобове перебування діти за заявами батьків у зв’язку із складними життєвими обставинами, або із особливими освітніми потребами, або тимчасово влаштовані діти, які залишилися без батьківського піклування, або діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування, до вирішення питання їхньої постійної форми влаштування не є законними представниками щодо таких дітей.
Також внесені зміни до статті 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» щодо законного представництва деяких категорій дітей під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, а саме: у разі переміщення, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, дітей, зарахованих/влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, влаштованих у сім’ю патронатних вихователів, керівники відповідних закладів, уповноважені ними працівники або інші особи, призначені органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу, зокрема у разі усунення керівника або уповноваженого ним працівника від виконання обов’язків чи відсутності керівника або уповноваженого ним працівника, патронатні вихователі є законними представниками таких дітей (крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення та зміну громадянства дитини) до повернення такої дитини в Україну або до її возз’єднання з сім’єю.
В статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» зазначено, що законними представниками дитини, розлученої із сім’єю є - орган опіки та піклування, опікуни та піклувальники, призначені відповідно до законодавства України, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, адміністрація закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу; а законними представниками особи віком до 18 років - один з батьків, усиновителів, дід чи баба, повнолітні брат чи сестра, опікуни чи піклувальники, призначені такими до прибуття в Україну, або інша повнолітня особа, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження взяла на себе відповідальність за виховання дитини.
Також бувають випадки, коли батьки не можуть бути законними представниками своїх дітей. Це трапляється тоді, коли дитина є потерпілою в кримінальному провадженні, а мати/батько – свідком вчинення даного правопорушення. Те ж стосується і протилежного випадку, коли потерпілим виступає мати/батько, а свідком – їхня дитина. Тоді до кримінального провадження в якості законного представника дитини залучається представник органу опіки та піклування, який супроводжує дитину від допитів у відділенні поліції до завершення судом розгляду справи.
