Всесвітній день біженців
Дах над головою завжди асоціювався з безпекою і затишком. На жаль, у мільйонів українців із приходом війни це поняття втратило свій сенс. Де б вони не перебували, яким комфортним не було б їх тимчасове помешкання в очікуванні звільнення рідних міст, вони не почуваються «під своїм дахом».
Деякі речі їм досі нагадують про ті страшні дні: грім нагадує про «приліти» десь поруч, грюкіт дверей – про артобстріли, а шум водопровідних труб – про наближення ворожої ракети. І навіть тиша з часом викликає тривожні думки.
Щороку 20 червня відзначається Всесвітній день біженців, який в цьому році проходить під гаслом: «Надія вдалині від дому. Світ, у якому біженці та ВПО завжди залучені».
Коли Україна на початку 21 століття приєдналась до сотні країн світу, які відзначають Всесвітній день біженців, то й у страшному сні ніхто не уявляв, що біженцями колись стануть самі українці. Життя нас не готувало до того, що мільйони українських людей, схопивши дітей, домашніх тварин і нехитрий скарб, будуть бігти, шукаючи безпечних місць, рятуючись від жахіть війни.
Повномасштабне вторгнення російських загарбників в Україну суттєво сприяло тому, що кількість біженців і внутрішньо переміщених осіб у всьому світі досягла 110 мільйонів, що є рекордним показником за весь час. Близько 11,3 мільйона українців залишаються переміщеними особами, зокрема 5 мільйонів – всередині країни та 6,3 мільйона – за кордоном.
Представниця агентства ООН у справах біженців в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг зазначила, що українці, які були змушені залишити власні домівки через вторгнення Росії, висловлюють надію та бажання повернутися додому, коли відчують, що це безпечно. «Водночас внутрішньо переміщені особи в Україні також висловлюють велике прагнення оговтатися від травми, знайти житло, роботу та соціально інтегруватися в громади, де вони зараз мешкають, а не залишатися осторонь, ставлячи життя на паузу», – додала Кароліна Ліндхольм Біллінг.
На складному шляху біженців та внутрішньо переміщених осіб дуже важлива допомога, співпраця та партнерство національних, регіональних та місцевих органів влади, міжнародних інституцій, а також громадянського суспільства та громадських організацій.
З усією пошаною Рубіжанська міська військова адміністрація висловлює сердечне «дякую» волонтерам, усім представникам благодійних українських та закордонних фондів і організацій, які допомагали та допомагають зараз внутрішньо переміщеним особам рубіжанської громади.
Ми впораємось і знайдемо в собі сили, щоб рухатись далі!
