Рубіжанський меморіал. Чічін Вячеслав Володимирович
Чічін Вячеслав Володимирович народився в селі Боровеньки Луганської області 21 січня 1985 року.
Після закінчення школи вступив до Рубіжанського хіміко-механічного технікуму ім. О.Є. Порай-Кошиці, здобував спеціальність механіка з ремонту та обслуговування підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості. За три місяці до закінчення технікуму, достроково завершивши навчання, Вячеслав пішов на строкову службу.
Після повернувся до Рубіжного, працював охоронником на картонно-тарному комбінаті, через рік заключив військовий контракт і повернувся на службу у прикордонні війська, оберігав кордон України в Луганській області у складі 3-го прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса.
Вячеслав став професійним військовим, контракт слідував за контрактом. На момент початку російської агресії у 2014 році, Вячеслав ніс прикордонну службу у селі Городищі Луганської області, згодом був переведений до міста Золоте, де патрулював відведений йому відтинок української території. По закінченні військової кафедри Хмельницького університету, Вячеслав отримав звання старшого лейтенанта. Отримував чисельні нагороди від командування, орден «За мужність» ІІІ ступеня від Президента. Його загальна вислуга станом на 2022 рік становила 36 років.
Вячеслав був чудовим сім’янином, безмежно цінував і добре знав наші ліси, ріки, озера, знав фауну, яка їх населяла, любив піші та велосипедні прогулянки сосновими і листяними гаями навколо Рубіжного, Кремінної, Сєвєродонецька, полюбляв риболовлю, ніжно ставився до братів наших менших.
Після початку повномасштабного вторгнення він продовжував воювати на рідній Луганщині, довго був у Кремінній, потім його частина змінювала дислокацію.
Старший лейтенант Вячеслав Чічін загинув 22 квітня 2022 року під Ямполем на Донеччині, коли під час ворожого обстрілу в автомобіль, в якому він разом з водієм і трьома побратимами переміщувався на інші позиції, прилетів уламок і потрапив у боєкомплект. Долі секунди було достатньо для Вячеслава, щоб оцінити ситуацію – у закритому автомобілі під час вибуху шансів вижити не було ні в кого, тому він закрив гранати своїм тілом, ціною свого життя врятував від вірної смерті бойових товаришів.
Поховали героя з Рубіжанської громади у Дніпрі.
Рубіжанська міська військова адміністрація висловлює слова співчуття близьким та друзям загиблого Героя!
Вічна пам’ять та шана Герою!
