До Дня сім'ї 2024. Музична династія Власенків

Дата: 21.09.2024 14:00
Кількість переглядів: 217

Фото без описуФото без описуФото без опису

Напередодні традиційного свята Рубіжанської міської територіальної громади «День сім’ї» ми пропонуємо розповідь про родину Власенків, яка налічує три покоління музичних працівників, для яких музика — це покликання, сенс життя.

Засновниками династії були Сергій Миколайович Власенко — відомий у місті Рубіжне композитор, диригент, керівник творчих колективів (передчасно пішов з життя у 2014 році) та його дружина Олена Вікторівна. Музика також стала професією для їх дочки Надії Сергіївни та її синів Кирила і Михайла.

Все починалося у далекому 1973 році, коли корінна рубіжанка Олена, після успішного закінчення музичної школи по класу акордеону (вчитель Чумак Н.М.) вирішила обрати професію музичного працівника. Подолавши великий конкурс вона стала студенткою музичного училища. Саме там кучерявий красень Сергій вподобав тендітну Олену, бо вдосконалював на тому ж відділенні народних інструментів володіння баяном. Пізніше Власенки закінчили Харківський державний інститут культури.

Пролетіло 4 роки навчання. Молоде подружжя їде в Рубіжне, бо в іншому місці Олена не уявляла свого життя. Закохався в Рубіжне і Сергій, тут народилася Надійка. Були спроби будувати життя в інших місцях, але саме в Рубіжному, куди Власенки повернулися остаточно у 1983 році, у стінах міського Палацу культури вони реалізовували свої творчі мрії.

Сергій Миколайович був засновником хору ветеранів праці, керівником оркестру народних інструментів, вів джазовий ансамбль «Експромт». Яскравою сторінкою його творчого життя була неодноразова участь з ансамблем газового господарства у всеукраїнському галузевому фестивалі «Блакитний вогник», в якому рубіжани перемагали найсильніші творчі колективи з усієї України. Власенко став членом спілки композиторів Луганщини. У 2006 році був лауреатом міського конкурсу «Людина року», мав почесну відзнаку «За досягнення в аматорському мистецтві». Неодноразово колективи під його керівництвом ставали лауреатами творчих конкурсів. Багатьом простим рубіжанам він давав можливість проявити свої таланти на сцені, сам писав пісні на слова рубіжанських поетів. Як пам’ять про любов до рідного міста Сергій Миколайович залишив Пісню про Рубіжне на слова М.Тончилова.

І завжди поряд була дружина: берегиня сімейного вогнища, перший порадник і оцінювач творчих проєктів, помічник у їх втіленні на сцені.
 
Дочка, яка виросла в оточенні музикантів, теж після музичної школи закінчила фаховий музичний коледж мистецтв ім. С. Прокоф’єва і здобула вищу освіту у Луганському Державному Педагогічному Університеті ім. Шевченка, отримавши диплом з відзнакою. Після - викладала фортепіано в музичній школі, працювала у загальноосвітній школі, а ще грала в оркестрі у тата та співала в ансамблі. Зараз Надія Сергіївна займається бізнесом.

Третє покоління родини Власенків - онуки Кирило і Михайло, успадкували кращі творчі традиції сім’ї і велику любов до музики. Кирило після закінчення Полтавського музичного коледжу став студентом Луганського інституту культури і мистецтв. В той же час він викладає саксофон в Малій Академії мистецтв їм. Р. Кириченко, аранжує музичні твори для оркестру та ансамблю, який створив. Він - лауреат міжнародних конкурсів диригентів.

Молодший Михайло навчається в тому ж Полтавському музичному коледжі. Ще у музичній школі в Рубіжному він ставав лауреатом міжнародних та обласних конкурсів по класу скрипки. Зараз займається кларнетом.

Обидва хлопці виступають у складі Муніципального духового оркестру м.Полтави. Мама і бабуся пишаються ними.

Сама Олена Вікторівна використовує всі культурні можливості Полтави, куди сім’я Власенків евакуювалася у 2022 році, Вона залюбки відвідує театр, філармонію, творчі зустрічі і концерти в палацах культури. А ще у вільний час освоїла бісероплетіння і чаклує над новими моделями браслетів.

Вже декілька десятиліть представники цієї творчої династії виходили і виходять на сцену, щоб створити людям свято, вселяти надію, об’єднувати, згуртовувати людей своєю творчістю. За це рубіжани з вдячністю згадують цю творчу родину.



« повернутися

Код для вставки на сайт