До Дня сім'ї 2024. Трудова династія Мартиненко
До Дня сім'ї 2024. Трудова династія Мартиненко.
Династії медиків, які поєднують цивільну та військову медицину – це справжній приклад відданості і героїзму. Їхня праця безцінна, адже вони не лише лікують, але й дарують надію у найважчі моменти. Коли ми говоримо про війну, ми часто забуваємо, що на передовій працюють і медики, які ризикують своїм життям, щоб врятувати інших. Династія Мартиненко – це родина, яка поєднала дві надзвичайно відповідальні місії: порятунок життя та захист країни.
Ольга Альбертівна почала свою трудову діяльність в 1994 році, як лікар-інтерн зі спеціальності «Педіатрія». В 1996 році Ольга Альбертівна була прийнята на посаду лікаря-педіатра-інфекціоніста в Рубіжанську міську лікарню. З 1997 по 2002 займала посаду лікаря-інфекціоніста, а з 2002 по 2022 обіймала посаду завідуючої інфекційним відділенням.
Костянтин Геннадійович розпочав свій шлях, як медика ще в 1994 році, як лікар-інтерн зі спеціальності «Дитяча хірургія». З 1997 по 2009 займав посаду лікаря-хірурга дитячого дитячої поліклініки Центральної міської лікарні управління охорони здоров’я Рубіжанської міської ради. З 2015 по 2021 обіймав посаду завідувача приймального та спеціалізованого стаціонарного відділення Луганського обласного медичного центру соціально небезпечних інфекційних хвороб. З 30.11.2021 по теперішній час займає посаду лікаря-інфекціоніста міської поліклініки Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська міська центральна лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області.
Костянтин Геннадійович вступив до лав Збройних Сил України в 2022 році. Він працював у найскладніших умовах, надаючи медичну допомогу нашим захисникам на передовій та в тилу, завжди залишаючись вірним клятві Гіппократа і присязі на вірність Україні. В 2024 році Костянтин Геннадійович повернувся до цивільного життя і праці в лікарні.
Ці люди знають, що означає справжня відповідальність і жертовність. Вони розуміють, що кожен день у їхній роботі – це шанс врятувати життя, подарувати надію і підтримку тим, хто цього потребує. Така відданість і безмежна любов до своєї справи заслуговують на найвищу похвалу.
Особливий символізм ця династія набуває в нинішній непростий час, коли наша медична система стоїть перед складними викликами. Проте, завдяки таким родинам, як родина Мартиненко, ми маємо впевненість, що медицина в Україні продовжує розвиватися і залишається надійною опорою для нашого народу.
