В закладах освіти Рубіжанської міської територіальної громади пройшли заходи з вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років
В закладах освіти Рубіжанської міської територіальної громади пройшли заходи з вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У Гімназії № 3 для учнів 1–4 класів організовано майстер-класи «І пам’яті свіча не згасне…», під час яких учні виготовляли паперові «колоски життя», переглядали дитячі та документальні фільми про події Голодомору 1932–1933 років. Учні 8–9 класів разом із вчителем історії працювали над створенням історичного повідомлення «Голодомор в Україні: говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди», під час роботи над яким переглядали спогади людей, яким пощастило вирватись з тенет голоду. Години пам’яті «Чому Голодомор став можливим», «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну» провели класні керівники 5–9 класів.
У Гімназії № 4 для учнів і вчителів була проведена інформаційна історична година «Голодомор — геноцид». Присутні були ознайомлені з причинами, етапами і наслідками Голодоморів в Україні. Свідчення очевидців вражали, жахливі картини на світлинах викликали сльози і співчуття.
У Гімназії № 10 з нагоди вшанування пам’яті жертв Голодоморів відбулися тематичні заходи, які мали на меті відкрити учням і педагогам глибину цієї національної трагедії: година спілкування «Злочин без терміну давності», інформаційні перерви «Долі, обірвані голодом», відеолекторій «Свідки геноциду: голоси із минулого», година творчості «Квітка, що пам’ятає». На уроках трудового навчання учні разом із вчителем виготовляли символ пам’яті Голодомору — незабудку. Під час загального заходу учні разом із учителями обговорювали історичні факти, дослідження та спогади очевидців, аналізували причини й наслідки Голодомору як акту геноциду українського народу. Також здобувачі освіти переглянули документальні фільми та відеоінтерв’ю з очевидцями трагедії, які розповідали про жахливі роки голоду, боротьбу за виживання та незламність людського духу.
У Ліцеї міста Рубіжного напередодні цієї сумної дати класні керівники провели години спілкування: «Незабудка — біль душі і пам’ять серця», «Голодомор очима живих свідків», «Пам’ять не стирається віками», «Під подихом голодної смерті», «Є пам’ять, якій не буде кінця», на яких учням було запропоновано переглянути документальні відео- та фотоматеріали, що дали змогу унаочнити жорстокі факти із життя українського народу в 1932–1933 роках. На уроках історії вчителі проаналізували з учнями відеоролик «Ти приніс мені яблуко? Де б ти не був». На уроках української мови та літератури учні декламували вірші «Ми молоді весняні квіти, голодні, босі і роздіті», писали твори на тему «Чорна дошка пам’яті», «Люди правди». На інформаційних хвилинках старшокласники переглядали кінофільми: «Спогади очевидців», «Жовтий князь», «Хлібна гільйотина», «Поводир».
Кажуть, що минуле — надбання нинішніх і майбутніх поколінь. Саме нащадкам належить винести з нього всі важливі уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде й ніколи! Усі повинні знати правду про минуле заради щасливого майбутнього. Україна пам'ятає! Світ знає.
