Рубіжанський меморіал. Данько Руслан Вікторович
Данько Руслан Вікторович народився 4 грудня 1997 року в місті Рубіжне Луганської області. Навчався в середній школі № 10. Після школи вступив до Рубіжанського політехнічного коледжу імені О. Є. Порай-Кошиці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, але через хворобу навчання не завершив. У 2023 році поновив навчання, однак завершити його не встиг.
У вільний час Руслан захоплювався силовими видами спорту – тренувався на турніках, займався боксом із друзями. Любив домашній затишок і спокій. Мав серйозні стосунки з коханою дівчиною, яка невдовзі стала його дружиною. «Він був настільки чудовим, що поряд з ним можна було забути про все — про біль, проблеми. Подивившись на нього, неможливо було не посміхнутися», — так про свого чоловіка говорить Анастасія.
24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни, Руслан приєднався до Київської ТРО, брав участь в обороні Бучі. У травні того ж року вступив до «ССО Азова», де служив на посаді стрільця-регулювальника. Згодом воював на Запорізькому та Донецькому напрямках як командир відділення. У 2023 році повернувся до Києва, проходив службу в роті охорони.
1 березня 2024 року підрозділ Руслана був направлений під Покровськ Донецької області, щоб тримати оборону на одній з найскладніших ділянок фронту. Його позивний «Рубік» був обраний на честь рідного міста.
Молодший сержант, номер обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 3-ї штурмової роти, Руслан Данько загинув 13 березня 2024 року на Авдіївському напрямку в селі Орлівка Покровського району Донецької області. Під час боїв із російськими окупантами він мужньо та самовіддано захищав незалежність і суверенітет України, свободу українського народу, до кінця залишаючись вірним військовій присязі.
У нього залишилися дружина та молодша сестра.
Рубіжанська міська військова адміністрація висловлює щирі слова співчуття рідним і друзям загиблого Героя.
Вічна пам’ять та шана Герою!
