Звернення начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сергія Карпеченка з нагоди річниці повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну
24 лютого 2022 року життя Рубіжанської громади розділилося на «до» і «після».
У той день ми втратили звичний світ: рідні домівки, затишок знайомих вулиць, можливість зустрічатися з близькими, святкувати разом на міській площі улюблений «День сім’ї», пити найсмачнішу воду рідного краю, навідувати могили рідних. Ми втратили спокійне мирне життя, яке тепер інколи повертається до нас лише у снах - і ми прокидаємося з надією, що пережите було лише страшним маренням.
Сьогодні Рубіжне і села Рубіжанської громади перебувають в окупації. А це означає, що її люди розсіяні по всій Україні й світу. Це означає, що найкращі сини і доньки громади, ціною власного життя і здоров’я, виборюють для нас право жити у вільній країні. Це означає, що літні люди не витримують болю втрат і відходять передчасно.
Та попри все ми тримаємося.
Рубіжанські лікарі, втративши лікарні, амбулаторії, обладнання, продовжують лікувати і допомагати внутрішньо переміщеним особам. Вчителі й вихователі, не маючи приміщень шкіл і дитячих садків, навчають дітей дистанційно. Соціальні працівники допомагають мешканцям громади отримувати виплати й підтримку. Наші спортсмени своїми перемогами на всеукраїнських і міжнародних змаганнях прославляють Рубіжне та Україну. Педагоги дитячої школи мистецтв, навіть без стін, продовжують дарувати дітям мистецьку освіту - і про це свідчать перемоги наших талановитих учнів на конкурсах і фестивалях.
Окремою і надзвичайно важливою частиною життя громади стала підтримка Сил оборони України - головної гарантії безпеки та майбутнього нашої держави. Рубіжани донатять, організовують благодійні збори, передають необхідне спорядження й техніку, плетуть маскувальні сітки, долучаються до волонтерських ініціатив у різних куточках країни. Кожен внесок - великий чи малий - це крок до нашої спільної Перемоги, це прояв відповідальності, вдячності й віри у Збройні Сили України.
Ми втомилися. Але ми не зламалися.
Сьогодні як ніколи важливо бути поруч одне з одним, підставляти плече тим, хто зневірився, підтримувати тих, кому найважче. Зберігати пам’ять, єдність і нашу ідентичність.
Заради майбутнього.
Заради повернення.
Заради Рубіжанської громади.
Начальник Рубіжанської міської військової адміністрації Сергій Карпеченко
